непокірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непокірний — а, е. Який не хоче підкорятися, бути підвладним кому небудь; неслухняний. || у знач. ім. непокі/рні, них, мн. (одн. непокі/рний, ного, ч.; непокі/рна, ної, ж.). Ті, що не хочуть підкорятися, бути підвладними кому небудь. || Власт. такій людині.… … Український тлумачний словник
непокірний — [неипоук’і/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
непокірливий — а, е. Те саме, що непокірний … Український тлумачний словник
непокірність — ності, ж. Абстр. ім. до непокірний … Український тлумачний словник
непокірно — Присл. до непокірний … Український тлумачний словник
опірний — а, е, рідко. Який відзначається опором, протидією чому небудь; непокірний … Український тлумачний словник
норовистий — 1) (про тварин якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), буйний; брикливий, брикучий (який має звичку брикатися) Пор. баский 2) (упертий, з норовом про людину), примхливий, капризний, непокірливий, непокірний … Словник синонімів української мови
огурний — Угурний, огурний: сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3] … Толковый украинский словарь
угурний — Угурний, огурний: Угурний: впертий [XI] непривітний, грубий, сварливий, впертий [2] непривітний, грубий [XIII] сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3] упертий, норовистий, зухвалий [14,I] упертий, норовистий [26] угурний – “непривітний … Толковый украинский словарь
